Паразити надзвичайно живучі. Вони, наприклад, можуть роками чекати на свого “господаря”, перебуваючи в стадії яйця або личинки. Потрапляючи в організм, тобто сприятливе для життєдіяльності середовище, паразити входять до активної фази існування, завдаючи шкоди здоров’ю людини.

Жителі всієї Земної кулі страждають від паразитарних інфекцій. Фахівці вважають, що близько 90% населення країн із високим рівнем розвитку інфіковано тими чи іншими паразитами людини. Необхідно знати шляхи зараження паразитами та симптоми їх наявності в організмі, щоб уникнути можливих ускладнень зі здоров’ям.

Симптоми паразитів людини

Розвиток туризму в усьому світі є передумовою безперешкодної міграції широкого спектра паразитів. Крім того, варто відзначити, що в процесі еволюції у цих організмів виробилася висока стійкість до умов довкілля та виживання.

Де можна «підхопити» паразитів

Паразити чекають свого нового «господаря» на різних поверхнях, в раковинах, умивальниках, туалетах, природних водоймах.

Найпростіші паразити — лямблії поширені в дитячих дошкільних закладах: ними можна заразити дитину при елементарній зміні памперсів та/або при порушеннях у дотриманні санітарних правил.
Великий ризик заразитися гельмінтами (глистами) у точках громадського харчування.

Рівень закладу не гарантує 100% захисту від інфікування. Паразити проникають в організм людини разом із сирою рибою (суші), недосмаженим м’ясом (свининою), з недостатньо добре вимитими овочами, фруктами, зеленню.

Приготування їжі в мікрохвильових печах має ймовірність поширення паразитарної інфекції: у мікрохвильовій печі їжа розігрівається нерівномірно. У крайньому випадку слід експлуатувати цю піч для розігріву, але не приготування страв.

Водопровідна вода є сприятливим середовищем для різних організмів. А хлорування не знищує лямблій та криптоспоридій.

Домашні тварини є активними розповсюджувачами гельмінтів (особливо кішки). Якщо у вас немає домашнього вихованця, можна заразитися через ґрунт у парках, пісочницях та ігрових майданчиках, адже там гуляють із собаками.

Паразити легко знаходять нас, але ми виявляємо їх важко.

Паразити не завжди можуть бути виявлені за допомогою простих (аналіз калу, ova та parasite test) або сучасних методів діагностики . Амебная інфекція, наприклад, фіксується лише у 1 з 10 випадків дослідження стільця.

Це означає, що негативний результат аналізу наявність паразитів не гарантує відсутність останніх.

Паразити маскуються під інші хвороби

• За синдромом хронічної втоми і кандидозом, що здається, може успішно ховатися лямбліоз;
• Виразковий коліт виявиться нагодою амебіазу;
• Мігрень, депресія проявляються при токсоплазмозі;
• Круглі черв’яки виступають патогенетичним фактором алергії та астми, атопічного дерматиту, екземи у молодшої вікової групи;
• Існує гіпотеза зв’язку цукрового діабету 1-го типу з гельмінтами (цепнем);
• Зафіксовано прецеденти лікування від синдрому гіперактивності та дефіциту уваги після виведення гостриків;
• Судоми можливі при інфікуванні свинячим ціп’яком;
• Бластоцитоз виступає тригером «кишки, що схуднев», який, призводить до аутоімунних порушень і харчової алергії.

Ознаки паразитарної інфекції

• Захворювання аутоімунної природи;
• Анемія;
• Проблеми зі сном, скрегіт зубами. Паразити активуються в нічний годинник і у фазу повного місяця. Якщо безсоння дається взнаки при повні – задумайтеся;
• Пошкодження шкіри та слизових: висипання, вугри, грибок нігтів, екзема, подразнення/свербіж шкіри та слизових носа, вух, очей, навколо ануса, бульбашки на нижній губі та слизовій оболонці рота;
• Обгризання нігтів;
• Емоційна нестабільність: дратівливість, тривожність, депресія, стрибки настрою. Паразити виділяють нейротоксин.
• Хронічна втома;
• Проблеми з вагою: втрата апетиту або навпаки сильний апетит, прагнення до солодкого, ожиріння, дефіцит ваги у дітей.
• Епізодичне підвищення температури;
• Темні кола під очима;
• Харчова алергія. Найчастіше зафіксована прихована алергія до молочних продуктів;
• Нічний енурез;
• Недуги сечостатевої системи: імпотенція, еректильна дисфункція, хвороби передміхурової залози, ПМС та зброї менструального циклу, кісти та міоми, затримка рідини;
• Зміна у розмірах печінки та/або селезінки;
• Втрата м’язової маси, м’язова слабкість, спазми, а також оніміння верхніх та нижніх кінцівок;
• Інфекції хронічного та рецидивуючого характеру: вірусні, бактеріальні та грибкова (рецидивуючий кандидоз);
• Потіння ночами;
• Неприємний «аромат» тіла та запах з рота.

 Найбільш яскраві симптоми ШКТ:

• Надлишки слини,
• свербіж навколо ануса,
• проблеми жовчного міхура,
• печія, геморой,
• газоутворення,
• запори,
• діарея,
• блювота,
• непереносимість глютена, казеїну та лактози.

Характерне чергування запорів та діареї.

Тривожними симптомами паразитарного зараження виступають:

• сидром надлишкового бактеріального росту,
• синдром подразненого кишечника та хвороба запаленого кишечника.

Як бачите, встановити наявність паразитів в організмі не так просто. Але певні тривожні сигнали та стани повинні насторожити вас.